заржавіти
Смотреть что такое "заржавіти" в других словарях:
заржавіти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
заржавілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
заржавілість — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
заржавілий — див. заіржавілий … Український тлумачний словник
заржавілість — див. заіржавілість … Український тлумачний словник
заіржавілий — заржаві/лий, а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до заіржавіти, заржавіти. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
заіржавілість — заржаві/лість лості, ж. Властивість і стан за знач. заіржавілий, заржавілий … Український тлумачний словник
заржавелый — заржав елый … Русский орфографический словарь
заіржавіти — іє і заржаві/ти, і/є, док., заіржа/влювати, заржа/влювати, ює, недок. Покритися іржею, ржею … Український тлумачний словник
Ржавое железо не блестит — Ржавое желѣзо не блеститъ (иноск.) бездѣйствіе человѣка портитъ. Ср. Ты заржавѣлъ мечъ булатный Отъ бездѣйственной руки... Полежаевъ. Пѣснь горскаго ополченія … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
